2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм
2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм. У цей день активісти закликають долучитися до висвітлення проблем дітей і дорослих із цією особливістю та на знак підтримки надягнути щось блакитне. Цей колір обрано не випадково, адже саме серед хлопчиків випадки аутизму та аутичних розладів стаються в середньому вп'ятеро частіше за дівчаток.
Аутизм - це не хвороба, а стан, з яким дитина з'являється на світ. При цьому аутизм неможливо діагностувати при народженні дитини. Аутизм не лікується, але коригується, тож людину з аутизмом можна адаптувати до соціуму. За оцінками Всесвітньої організації здоров'я, на сьогодні із кожних 160 дітей один буде страждати аутизмом, який зберігається і в дорослому віці.
«Ау», - кричать люди, якщо заблудять у лісі. Це означає: «я сам, відзовіться, хто чує». Слово «аутизм» теж цього кореня, воно походить від грецького autos - «сам», а аутизм - «занурення у себе».
Аутизм - це порушення розвитку, яке проявляється впродовж перших трьох років життя і може значно погіршити розвиток мовлення, соціальної взаємодії, спілкування та поведінки дитини. Аутизм не є результатом поганого виховання. На відміну від усіх інших дітей з психофізичними порушеннями і без них, часто аутична дитина не йде назустріч іншій людині і не радіє, коли будь-хто, дитина чи дорослий, хоче, наприклад, гратися разом з нею. До того ж, інтелект аутистів не завжди понижений, дуже часто такі люди проявляють хороші, а подекуди і виняткові здібності у певних сферах.
Загальними ознаками аутизму є те, що:
- малюк різко реагує на голосні звуки,
- уникає спілкування та ігор з іншими дітьми й дорослими,
- дитина не сприймає навколишній світ, не тримає зоровий контакт,
- зациклюється на одній іграшці,
- весь час повторює один і той самий рух,
- не повторює звуки і слова,
- довго не починає говорити,
- важко формуються навички самообслуговування.
Помітивши цей розлад і знаючи як - можна допомогти.
Рекомендації для батьків:
- Основним орієнтиром розвитку дитини з аутизмом має бути різноманітне, емоційно насичене спілкування з нею батьків. Батьки мають розмовляти з нею більше, аніж зі здоровою дитиною.
- Постійно стимулюйте інтерес дитини до зовнішнього світу. Зацікавлене виконання вами режимних моментів і не байдуже, лагідне ставлення до дитини, позначення емоційних станів різними звукосполученнями сприятиме емоційному «зараженню» малюка.
- Постійно привертайте увагу дитини до своїх дій. Купаючи, одягаючи, оглядаючи тощо дитину, не мовчіть і не ігноруйте дитину, а, навпаки, постійно лагідно стимулюйте її до наслідування. При цьому пам'ятайте, що дитина здатна наслідувати лише те, що в загальній формі вона вже сама може зробити.
- Сприяйте більш легкому проходженню дитиною моменту фізичного відриву від себе з тим, щоб запобігти прояву важких форм «почуття краю», коли дитина стає абсолютно нестриманою, некерованою, неслухняною. Постійно формуйте в малюка «відчуття краю» з тим, щоб він поступово переставав лякатися нового в навколишньому середовищі.
- На всіх етапах встановлення контакту підбирайте безпечну дистанцію для спілкування і ненав'язливо демонструйте власну готовність до контакту, кожного разу обов'язково починаючи з того психічного рівня, на якому знаходиться дитина.
- Під час тактильного контакту з дитиною говоріть їй про свої почуття, включаючи навіть прояви гніву на її опір.
- Залучайте дитину до гри без усіляких вимог і інструкцій лише з метою налагодження емоційно сприятливого, довірливого контакту, навіть не зважаючи на те, що дитина може не звертати на вас увагу.
- Постійно стимулюйте емоційні реакції дитини на тепло, прохолоду, вітер, барвисте листя на деревах, яскраве сонце, талий сніг, струмки води, спів пташок, зелену траву, квіти; на забруднені місця в природному довкіллі (засмічені, з неприємним запахом, брудною водою) та чисті й затишні галявини тощо. При цьому багаторазово навчайте і заохочуйте дитину використовувати відповідні жести і рухи тіла, вокалізації, недосконалі слова; схвалюйте таку її поведінку.
- Знайомте з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп'ютер); показуйте їхню роль в житті людей.
- Діти, які страждають аутизмом, охоче грають в такі ігри, де не потрібно говорити. Потрібно вчити дитину грати в лото, складати головоломки, пазли, викладати мозаїку, аплікації.
Отже, тісне спілкування, постійні розмови з дитиною, пояснення всього, що відбувається, розвиває емоційно-чуттєві якості маленької людини, і з часом дитина навчиться спілкуватися з близькими, висловлювати свої почуття і емоції за допомогою слів. Виховання малюка, який страждає раннім дитячим аутизмом, має свої специфічні особливості, і займає багато часу і сил . Потрібно постійно займатися з дитиною, у жодному разі не пускаючи на самоплив, інакше розвиток психоемоційної сфери дитини зупиниться або відкотиться на початковий рівень. Виховання малюка, має стати способом життя сім'ї, в якій є місце добру, терпінню і великої любові до дитини.