Що може впливати на загальний розвиток дошкільника в умовах повсякденного життя родини?

Насамперед дитина повинна знати і бачити, що кожний член родини має певні обов'язки перед родиною, виконує тимчасові чи постійні доручення. Про це потрібно розказува­ти дитині та залучати її до виконання елементарних доручень: спочатку під керівництвом дорослого класти іграшки на місце, поливати кімнатні рослини, годувати домашніх тварин (кішку, рибок та ін.), прибирати посуд зі столу після їди, розкладати ложки, ставити чашки. Дитина має брати посильну участь у прибиранні помешкання, спостерігати за підготовчими робо­тами до приготування сніданку, обіду, вечері. Необхідно давати інформацію дитині про продукти харчування, як називаються, хто, як і що виробляє, звідки що береться: овочі вирощують, фрукти - яблука, груші та ін. ростуть на деревах, що можна придбати у магазині (хліб, ковбаси, сир, цукерки та ін.). Іноді доречно залучати дитину, особливо старшого дошкільного віку, до придбання продуктів харчування, іграшок, одягу.

Доцільно по можливості залучати дитину до різноманітної посильної праці в саду, на городі, а також вирощувати розсаду овочів, квітів та ін. В період всього весняно-літнього періоду діти мають брати участь у всіх роботах на городі, під керівниц­твом батьків обробляти землю, поливати грядки, квіти, допо­магати збирати урожай (наприклад, дорослий збирає огірки чи помідори на грядці, передає їх дитині для складання у кошик).

При цьому необхідно повідомляти дитині, куди підете з нею, чому, що там будете робити ("Ми з тобою підемо до мага­зину купити хліб", "Підемо вибирати стиглі огірки на грядці" та ін.).

У процесі діяльності слід звертати увагу дитини на те, хто що робить ("Що я зараз роблю?", "А ти, що зараз робиш?"). Після завершення роботи потрібно вчити дитину розказувати комусь із членів родини, де вона була, що робила, що бачила ("Ми з мамою збирали на грядці огірки", "Ми ходили до мага­зину, там купили хліб" тощо). Важливо навчити дитину стави­ти запитання, щоб одержати інформацію про предмети ("Що це?", "Як називається? ", "Де можна використати?"), про тва­рин, рослини, дії дорослих або дітей та ін.

Не пропустіть! Дошкільний період - важливий етап корекційно-розвивальної роботи з дитиною, від ефективності якої залежать подальші успіхи її навчання та розвиток

Що треба знати про особливості ставлення дитини до оточую­чої дійсності у дошкільному віці?

Особливістю розвитку дошкільняти з порушеннями розу­мового розвитку є формування його самооцінки й оволодіння ігровою діяльністю, яка є умовою:

• до засвоєння дитиною правил і норм взаємодії між людьми, а також формування її власного ставлення до інших людей;
• розвитку здатності у дитини дотримуватися правил та норм;
• формування здібностей дитини до самостійного відтво­рення правил і норм у власному ставленні до інших дітей і дорослих.

Самооцінка дитини з порушенням розумового розвитку у дошкільному віці є показником сприйняття самої себе (власного тіла, розвиненої здатності до регуляції власної поведінки та ін.) та показником її ставлення до інших людей. Формування в дитини завищеної самооцінки може виявлятися в агресивному ставленні до оточуючих, дратівливості, постійній конфлік­тності та ін. Тенденції до заниженої самооцінки можуть виражатися в усамітнені дитини, уникненні контактів, у страхах та ін.

Гра з предметами- дії дитини, які передбачають маніпу­ляції з предметами, яким вона надає власне символічне значення.

Сюжетно-рольова гра- дії дитини, які передбачають створення сюжету в ігровій формі, відтворення ролей (тато, мама, водій, будівельник та ін.) та взаємодію з іншими людьми, яка базується на встановлених правилах і нормах.

Дитина з порушенням розумового розвитку має усі необхід­ні передумови до встановлення контакту з оточенням та прий­няття правил і норм в ігровій взаємодії з однолітками. Варто пам'ятати, що залучення дитини до ігрової діяльності з одно­літками обов'язково має супроводжуватися докладною інс­трукцією з боку батьків або інших дорослих щодо правил та норм гри.

Батьки мають пам'ятати, що важливо залучити дитину до кола її однолітків, навчити її розуміти правила та норми, які мають відтворюватися у конкретних діях, постійно обговорю­вати це з нею. Дитина за допомогою дорослого повинна засво­їти, що норми та правила - необхідна умова її взаємодії з іншими дітьми та дорослими. Водночас, слід пам'ятати, що особливості розумового розвитку дитини проявляються у тому, що їй складно опанувати ігрову діяльність, зрозуміти ролі, правила та норми, які диктуються ігровою ситуацією.

Дитина з порушеннями розумового розвитку більше фіксується на самій грі (на маніпуляції з предметами) і не завжди прояв­ляє ініціативу у сприйнятті ролей, правил та норм. Йдеться про сюжетно-рольову гру, досить вагому в психологічному розвитку дитини, що передбачає обов'язкове залучення до неї інших людей, однолітків чи дорослих.

Батьки повинні знати: що у дошкільному віці (від 3 до 6 років) дитина, має бути постійно залучена до спілкування з близь­кими й оточенням. Зосередженість дитячої гри у цьому віці на предметах, а не на взаємодії у грі з іншими людьми, може негативно позначитися на розвитку дитини в подальшому. Іг­норування дорослими, того факту, що у грі дитина не засвоює рольових параметрів ("мама - доглядає за дитиною", "тато - це той, кого слухаються"), може призвести у подальшому до фік­сації дитини на грі з предметами. Водночас гра з предметами не забезпечує розвитку у дитини необхідних здібностей (розу­міння, сприйняття, довільності у діяльності та ін.) та навичок (повторення, прийняття рольових позицій, технічне виконання рольових позицій та ін.), від яких залежить успішне оволодіння навчальною діяльністю у школі.

Саме тому доцільно постійно в ненав'язливій формі, врахо­вуючи можливості дитини, пояснювати правила і норми сюжетно-рольової гри й обов'язково отримувати зворотний зв'язок від дитини (уточнення, як вона їх сприймає і розуміє). Гра забезпечує формування самооцінки дитини.