Загальні рекомендації щодо навчання та розвитку дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

Порушення
інтелектуального розвитку - це виразне, незворотне системне порушення
пізнавальної діяльності, яке виникає внаслідок органічного дифузного пошкодження
кори головного мозку. Внаслідок порушення взаємозв'язку між пізнавальними та
емоційними процесами дитина не має достатньо розвинених здібностей до контролю
та самоконтролю власної поведінки. В дитини спостерігаються низький рівень
активності та пізнання; її безпосередні потреби та емоційні прояви не
підпорядковуються мисленню, а й, відтак - не усвідомлюються і не контролюються
самою дитиною. Часто у дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку,
можна спостерігати прояви почуттів, неадекватних за проявами тій причині, яка
їх зумовила (незначна образа може спричинити афективний стан; дитина кричить
від того, що хтось зламав її олівець, і але не переживає, що мама захворіла).
Настрій таких дітей нестійкий і нерідко залежить від випадкових причин.
Недостатній розвиток мислення, його критичності обмежує можливість дітей
аналізувати свою поведінку. Для таких дітей характерні труднощі в соціальній
адаптації, формуванні інтересів. У багатьох із них порушується фізичний
розвиток, виникають труднощі артикуляції, рухової моторики, порушується
нормальний розвиток пізнавальних, психічних процесів, погіршується сприймання,
пам'ять, словесно-логічне мислення.
Стратегії підтримки дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в освітньому середовищі.
Загальні рекомендації щодо облаштування просторово-фізичного середовища:
• режим дня має враховувати підвищену втомлюваність дітей, швидку виснажливість центральної нервової системи, схильність до патологічних реакцій на надмірне навантаження;
• відповідно до можливостей дітей, визначити оптимальний темп навчання;. • використовувати позитивні стимули: заохочення, похвалу, мотивувати до навчання засобами наочності; використовувати спеціальні підручники, зміст яких адаптований до особливих освітніх потреб дітей;
• розміщувати дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку, у класі неподалік від учителя, з метою надання необхідної підтримки і контролю.
Загальні рекомендації щодо розвитку мовленнєво-комунікативної сфери:
• мовлення вчителя має бути чітким та емоційно насиченим;
• за потреби, дещо уповільнювати темп мовлення та повторювати інструкції до завдань;
• тісна співпраця з вчителем-логопедом з метою закріплення скоригованих навичок мовлення;
• добір завдань, під час яких, діти мають можливість засвоїти нові слова.
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
• Сприймання: поділ складного матеріалу на частини; збільшення часу, уповільнення темпу викладу матеріалу; використання наочності, активізація знань дітей з метою використання їх власного досвіду; порівняння сприйнятого зі зразком.
• Увага: допомога у перевірці правильності виконаних дій; формування навичок самоконтролю; навчання вмінню порівнювати свої роботи зі зразком.
• Пам'ять: мінімальна кількість нових термінів, понять на одному уроці; поділ матеріалу на частини; повторення матеріалу; закріплення вивченого матеріалу з опорою на наочність, емоційну пам'ять з поступовим переходом до словесно-логічного запам'ятовування.
• Мислення: зменшення обсягу матеріалу, спрощення інформації для засвоєння; навчання застосовувати знання на практиці; поступове формування вміння порівнювати, використовувати план, інструкцію, схеми тощо; формування вмінь виділяти різні аспекти предметів і явищ; вчити міркувати вголос про способи та послідовність виконання завдань.
• Інтелектуальна сфера: урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до її можливостей; урізноманітнення методів і прийомів навчання; створення умов, які стимулюватимуть учнів до навчання і запобігати виникненню втоми.
Загальні рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:
• коригувати емоційні стани дитини, формувати вміння управляти своїми емоціями;
• запобігати виникненню спалахам роздратувань;
• залучати дітей до міжособистісної взаємодії у дитячому колективі та до взаємодії «учитель-учень».
Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності:
• модифікація змісту освіти до особливих освітніх потреб дитини, що полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру матеріалу, спрощенні складного матеріалу тощо;
• використання наочності у процесі навчання. Для дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку, наочність має бути конкретною, без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання об'єктів;
• уповільненість процесу навчання. Повідомлення інформації здійснюється з урахуванням уповільненості сприймання вербальної інформації, надається більше часу для обдумування відповіді та запису;
• повторюваність у навчанні. Втім, це не означає механічне повторення одного й того ж матеріалу. Доцільно використовувати варіативність засобів та методів повторення для заповнення матеріалу;
• позитивне оцінювання навіть найменших успіхів дитини;
• в процесі навчання дітей, використовувати спеціальне обладнання, спеціальні
підручники, площинні моделі, об'ємні муляжі, розвиваючі ігри тощо.