Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з розладами аутистичного спектру

Розлади аутистичного спектру (РАС) - це загальний розлад розвитку, що має неврологічну природу і характеризується такими групами порушень, як:

• стійкий дефіцит соціальної комунікації та соціальної взаємодії;

• обмежені повторювані дії, інтереси, діяльність (зокрема, стереотипні сенсорні дисфункції) тощо.

Дітей з розладами аутистичного спектру вирізняють вроджена відсутність соціальних якостей, несвідоме вибудовування захисних реакцій (м'язове напруження (своєрідний «панцир», тілесний блок на рівні грудини та шиї)), гіперфокус (виокремлення деталі предмета без взаємозв'язку з цілим та поза контекстом), стереотипні дії тощо.

У деяких дітей з розладами аутистичного спектру спостерігаються різні за ступенем прояву інтелектуальні порушення, однак інтелектуальна недостатність не є характерологічною ознакою. Такі діти можуть мати хороші інтелектуальні здібності та обдарованість у певній сфері (музика, математика, художня творчість тощо).

Особливості проявів, рівень здібностей дітей, а також інші характеристики при розладах аутистичного спектру можуть бути у різноманітних комбінаціях, а порушення можуть мати різні ступені тяжкості. Причини виникнення аутизму наразі залишаються недостатньо диференційованими. Головна особливість інтелектуального розвитку дітей з розладами аутистичного спектру - це здатність виконувати завдання абстрактного характеру і нездатність виконати завдання аналогічної складності з конкретним змістом.

Стратегії підтримки дітей у освітньому середовищі

Загальні рекомендації щодо просторово-фізичного середовища:

• Під час планування простору приміщення групи (класу) необхідно враховувати його багатофункціональність та передбачати такі зони:

- навчальна (організація навчальних занять і предметно-практичної діяльності);

- ігрова (організація ігор і проведення занять з розвитку рухів);

- «жива природа» (організація спостережень за рослинами, тваринами); - релаксаційна (місце відпочинку і усамітнення дитини).

• Просторові ресурси навчального приміщення мають бути взаємопов'язані з предметними ресурсами (для кожної зони закладу освіти): навчальна зона - посібники, дидактичні матеріали, необхідне приладдя; ігрова зона - ігровий матеріал.

• Для підвищення адаптивних можливостей дитини необхідно послідовно працювати над: вирівнюванням тонусу, вивільненням напруги, досягненням гравітаційної стійкості, статичною та динамічною рівновагою, узгодженням координації тощо. Це передбачає також розвиток вправності, мобільності та витривалості дитини.

• Використання візуальних стимулів (малюнки, піктограми, графіки тощо).

Підходи, методи та засоби, спрямовані на вирішення цих завдань: підхід Дж. Айрес (4 стадії сенсо-моторного розвитку); метод «Співтворення» (О. Максимова, послідовниця М. Бернштейна); метод «Нейродинамічне моделювання руху» (А. Смолянінов), метод Анат Баніель (послідовниці М. Фельденкрайза), нейропсихологічний підхід, застосування засобів з обтяженням та устаткування для тренування гравітаційної стійкості.

Загальні рекомендації щодо розвитку мовленнєво-комунікативної сфери:

• Розвивати здатність встановлювати і підтримувати контакт з оточуючими людьми.

• Навчати керувати власною поведінкою під час спілкування.

• Вчити правильно вступати у процес взаємодії, підтримувати спілкування.

• Розширювати коло спілкування, налагоджувати правила взаємодії через наслідування навичок дорослого.

• Вчити оптимально використовувати вербальні й невербальні комунікативні засоби.

• Розвивати спостережливість, вміння оцінювати свої стосунки з людьми.

• В початкових класах розвивати читацькі вміння за допомогою методу заучування написаних слів (глобального читання), озвучувати власні бажання за допомогою складання речення з карток з окремими словами тощо.

• Формувати комунікативні навички шляхом розвитку мовлення, розуміння мови (вербальні або візуальні засоби, за допомогою конкретних понять або образних символів; за допомогою жестів або письма; використання засобів допоміжної комунікації).

Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:

• Підтримка нормального розвитку (соціалізація, розвиток комунікації, моторних навичок, уяви).

• Добір завдання за принципом максимальної зрозумілості для дитини та мінімальної інструкції.

• Використання засобів мистецтва (малювання, ліплення, колаж), ігор з водою та іншими предметами побуту.

• Розширення уявлень про навколишній світ (за тематичними блоками з використанням малюнків тощо).

• Впровадження візуальної підтримки, що дає змогу отримати сталі й незмінні орієнтири, які поступово скеровують різні прояви дітей. Використання різновидів візуальної підтримки (розклади, правила, алгоритми дій тощо).

• Вдосконалення моторики (рухливі ігри, вправи з використанням спортивного обладнання, маніпулювання предметами тощо).

• Розвиток пізнавальних процесів (спонукання до зацікавлення довкіллям; опанування технік читання, писання, лічби тощо).

Загальні рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:

• Встановлення меж дозволеної поведінки для дитини не тільки під час занять і в родинному колі.

• Дитину з розладами аутистичного спектру необхідно навчити поважати дорослого та орієнтуватися на нього.

• Усвідомлено маніпулювати поведінкою дитини з розладами аутистичного спектру, після чого вона має зробити вибір: 1) підтримувати подібні прояви й залишити все в незмінному стані; 2) припинити їх, і тоді всі дорослі, як справжні вихователі, послідовно і систематично дають їй зрозуміти, що вона - дитина, і має слухатися дорослого, мати повагу до нього, бути уважною, коли він щось робить або говорить.

• Відслідковувати особливі поведінкові прояви дитини, а також фіксувати ситуації, коли у неї з'являється проблемна поведінка.

• Для формування в дитини соціальних якостей доцільно застосовувати такі підходи та методи: «Терапія з однолітками», «Соціальні історії», «Структурована гра», «Тренінг комунікативних умінь», «Відеомоделювання».

Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності

• Визначити перешкоди, які заважають дитині адаптуватися до освітнього процесу. З'ясувати характерні для дитини з аутизмом «бар'єри навчання».

• Найважливішим елементом організаційних питань навчання є розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Так дитину вчать розуміти зміст розкладу, привчають послідовно виконувати певні завдання, брати участь у різних видах навчальної діяльності. Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи.

• Візуалізовані правила. Зокрема, правила, що пов'язані з вимогами до учня в закладі освіти. Одні з перших правил, яким треба навчити дитину, - «Стоп», «Спочатку - потім», «Твоя черга - моя черга». При цьому слід враховувати: - Правил має бути не більше п'яти водночас. - Вони мають бути конкретними, простими, однозначними. - Правила мають бути привабливими (можливо, з гумором, у вигляді віршу тощо). - Правила мають бути розташовані у місці, яке бачать всі. - Правила мають бути змінними, враховувати актуальність розвитку конкретних учнів та усього класного колективу.

• Надання консультацій і зразків виконання будь-яких завдань, які дитина вважає занадто важкими для себе.

• Поступове збільшення кількості завдань, які потрібно виконати.

• Використання візуальних засобів, презентацій предметів.

• Сприяння соціальному розвитку і розвитку мовлення.

• Організація заходів, спрямованих на налагодження взаємин у колективі (пісні, ігри в м'яч тощо).

Для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з розладами аутистичного спектру слід використовувати спеціальне обладнання:

• засоби з обтяжувачами: жилети, манжети, килимки, пристосування («вужик»);

• різноманітне приладдя: еспандери (для п'ястей рук, різні за формою та сенсорними властивостями), сенсорні м'ячі, спеціальні пристосування («лабіринт» - м'який килимок з кулькою в середині), масажери, масажні м'ячі;

• сенсорні мішки («Яйце сови») м'який мат, балансири («пелюстка лотосу», доріжки рівноваги, балансувальні «камінці», балансир «Змійка», балансувальні дошки;

• комунікативні карточки PECS та ін.